Види лісів

Ліси можуть бути класифіковані за різними комплексами ознак. Класичним та найпоширенішим підходом є класифікація лісових біомів в комбінації з видами та довготривалістю (вічнозелений або листопадний) листового покриву домінуючих видів; також в цій класифікації береться до уваги склад лісів: з переважно широколистяних порід, хвойних порід, або змішаний. Згідно з описаною класифікацією розрізняють такі види лісів:

вв


  • Бореальні ліси (хвойні);  
  • Широколистяні ліси ;
  • Мішані ліси .




Хвойний ліс  — ліс, складений майже винятково з дерев хвойних порід. Значна частина хвойних лісів розташована в холодному кліматі північних широт як тайга, але хвойні ліси зустрічаються й в інших частинах планети. У Центральній Європі ними вкриті багато гірських масивів.


Багато хвойних лісів в густозаселених частинах планети є штучними, оскільки природними там були б листяні або змішані ліси. У Європі і Північній Америці їх було закладено з кінця XVIII сторіччя. У Європі проводилося відновлення лісу, після того як у багатьох областях його майже вирубано, і через збідніння ґрунту для цього підходили лише стійкі хвойні породи. У Північній Америці цінніші листяні породи вирубались набагато інтенсивніше, у результаті чого в лісах стали переважати хвойні дерева. Пізніше такі ліси залишилися, оскільки хвойні породи зростали швидше і дозволяли швидше отримати прибуток. Наразі у багатьох місцях сталося переосмислення цієї традиційної політики і багато лісу поступово перетворюють на мішаний ліс.

У більшості хвойних (глицевих, чатинних) лісів переважають сосни, ялини та ялиці. Хвойні можуть виживати в холодних зимах, тому що замість листя, у них голки, що покриті воском, які дуже легко скидають сніг і втрачають мало води. Замерзлу воду рослини поглинати з ґрунту не можуть. Майже всі хвойні вічнозелені. Їхня хвоя залишається на них протягом року. 



Родина соснових - це одна з найбільших родин хвойних. До неї входять до 100 різних видів, зокрема сосна звичайна та сосна ладанна. Найбільші хвойні ліси ростуть у північних регіонах земної кулі, зокрема у Сибіру, Північній Америці та Скандинавії. У хвойних лісах є такі види дерев: кедр, кипарисові, псевдосуга, ялиця, ялівець, агатис, сосна, Podocarpus, ялина, секвоя, Тисові.




Широколистяні ліси  — ліси, утворені листопадними деревами із широкими листовими пластинками. Утворюють у Північній півкулі широтну підзону, якій відповідає широтний пояс у горах між хвойними (бореальними) лісами й степами. На північному кордоні обмежуючим фактором, є тривалий холодний період і нестача тепла влітку, на південних — нестача кількості опадів. Згідно з сучасними палеоботанічними дослідженнями в більшості місцевостей є не корінною системою, а результатом зміни мішаних лісів під антропогенним впливом.




У Південній півкулі широколистяні ліси представлені фрагментарно, складаються переважно з південного бука нотофагуса. У Європі зона широколистяних лісів починається на заході широкою смугою, до сходу звужується, не переходячи на східні схили Уралу. У ній переважають букові, дубові, рідше грабові й липові ліси відносно бідного флористичного складу. У Північній Америці широколистяні ліси поширені тільки уздовж Атлантичного узбережжя й в Апалачах, де представлені кленово-буковими, дубово-гікоровими, дубовими, а в минулому (до знищення каштана паразитним грибом) — дубово-каштановими лісами.






У змішаних лісах зустрічаються майже всі європейські види дерев, а також реліктові: магнолія, каркас, платан, гамамеліс. Особливо характерні тюльпанове й амброве дерево, хіонантус, тсуга канадська, дугласова ялиця. Із чагарників звичайні кизил, бересклет, падуб, рододендрони. Дуже різноманітні й трави в широколистяних лісах.
Ще багатшим є видовий склад широколистяних лісів на сході Азії — на Далекому Сході Росії й у Північному Китаї, де більшу роль грають мішані ліси за участю хвойних порід. У Східній Європі широколистяні ліси представлені в основному дібровами на Кавказі поширені букові ліси. Дотепер їх збереглося мало, оскільки здавна вони вирубуються.






Мішаний ліс — природна зона лісів, що утворені хвойними і листяними деревними породами.

Виділяють:

  • хвойно-широколистні мішані ліси помірного поясу;
  • тропічні мішані ліси з вічнозелених і листопадних дерев;
  • субтропічні мішані ліси з лавролистних і хвойних дерев;
  • другорядні мішані ліси помірного поясу, утворені дрібнолистними породами з домішками широколистних або хвойних дерев.

У місцях зростання змішаних лісів, як правило, тепле літо і відносно холодна і середня по тривалості зима. Річна сума атмосферних опадів в цій зоні до 600 - 700 мм. Коефіцієнт зволоження в змішаних лісах зазвичай трохи перевищує одиницю, але досить сильно варіює від року до року. На південь від зони мішаних лісів знаходяться широколисті лісу або лісостепу, а з півночі - тайга (для північної півкулі).


Змішані ліси утворюють зону хвойно-широколистяних лісів - природну зону лісів помірного поясу. В Євразії змішані ліси поширені в південній частині Скандинавії, на території Східно-Європейської рівнини (Сарматський змішаний ліс), Західно-Сибірської рівнини, на Далекому Сході, в Карпатах, на Кавказі, в помірному поясі гір Південно-Східної Азії. У Північній Америці поширені в Аппалачах, Каліфорнії, у Великих озер . У Південній Америці і в Новій Зеландії зона змішаних лісів переважає серед лісів помірного поясу.


Тропічний ліс — ліс, поширений в тропічному, екваторіальному та субекваторіальному поясах між 25 ° пн. ш. і 30 ° пд. ш. Тропічні ліси трапляються в широкому поясі, який оточує Землю вздовж екватора та переривається лише океанами й горами.


Загальна циркуляція атмосфери відбувається від зони високого атмосферного тиску в районі тропіків до зони низького тиску в районі екватора, в тому ж напрямку переноситься волога що випаровується. Це призводить до існування вологого екваторіального поясу та сухого тропічного. Між ними розташований субекваторіальний пояс, в якому зволоження залежить від напрямку вітру (мусону), а це залежить від пори року.





Субтропічний ліс (англ. Subtropical evergreen forest, англ. Mediterranean forests, woodlands, and scrub) — ліс, поширений в субтропічних поясах. Густий широколистий ліс за участю вічнозелених деревних та чагарникових порід.



Субтропічний клімат Середземномор'я — сухий, опади у вигляді дощу випадають взимку, навіть слабкі морози трапляються вкрай рідко, літо посушливе та жарке. У субтропічних лісах Середземномор'я переважають зарості вічнозелених чагарників та невисоких дерев. Дерева стоять рідко, а між ними буйно розвиваються різні трави та чагарники. Тут ростуть ялівці, благородний лавр, суничне дерево, щорічно скидає кору, дикі маслини, ніжний мирт, троянди. 



Такі типи лісу характерні головним чином у Середземномор'ї, і в горах тропіків та субтропіків.
Субтропіки на східних окраїнах материків характеризуються вологішим кліматом. Атмосферні опади випадають нерівномірно, але дощів буває більше влітку тобто в той час, коли рослинність особливо потребує вологи. Тут переважають густі вологі ліси з вічнозелених дубів, магнолій, камфорного лавра. Численні ліани, зарості високих бамбуків та різні чагарники посилюють своєрідність вологого субтропічного лісу.

Від вологих тропічних лісів, субтропічний ліс відрізняється меншим видовим розмаїттям, зменшенням кількості епіфітів та ліан, а також появою в деревостої хвойних, деревоподiбних папоротей.








Коментарі

Популярні дописи з цього блогу